З 23 жовтня виконавці швидше знаходитимуть рахунки боржників: що це означає

Основна частина закону №4833-IX набирає чинності 23 жовтня 2026 року. Документ запроваджує цифровізацію виконавчого провадження та автоматизовану взаємодію виконавців із банками, фінансовими установами й державними реєстрами. Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» сказав міністр юстиції Денис Маслов.

За його словами, завдяки новому механізму інформація про рахунки боржника надходитиме виконавцю в автоматичному режимі. Якщо щодо людини вже є виконавчий документ і відкрите провадження, окремо йти до суду лише для того, щоб знайти рахунок і стягнути з нього гроші, не доведеться. Тобто розраховувати, що кошти в іншому банку залишаться поза увагою, не варто.

Схема виглядає так: є борг і виконавчий документ, відкривається провадження, виконавець отримує дані про рахунки, на кошти може бути накладено арешт, і в межах процедури вони списуються на погашення боргу.

Сама дата 23 жовтня не означає, що гроші почнуть списувати всім. Нові правила стосуються насамперед тих, щодо кого вже здійснюється примусове виконання. Приводом можуть бути рішення суду, окремі штрафи, майнові зобов'язання та заборгованість з аліментів. Водночас прострочений кредит сам по собі не призводить до автоматичного списання: потрібен виконавчий документ і відкрите провадження.

Окремо варто розрізняти арешт і списання. Арешт обмежує право вільно розпоряджатися коштами у визначеній сумі, а списання — це вже фактичне перерахування грошей стягувачу. Тому повідомлення про арешт рахунку не означає, що всю суму з картки одразу заберуть. Розмір стягнення залежить від боргу та вимог виконавчого документа.

Закон передбачає й обмеження. Під час воєнного стану фізична особа-боржник може користуватися одним визначеним поточним рахунком для видаткових операцій у межах двох мінімальних зарплат на місяць. У 2026 році мінімальна зарплата становить 8 647 грн, тобто йдеться про 17 294 грн. Для цього потрібно звернутися до виконавця із заявою про визначення такого рахунку.

Окрема ситуація з аліментами. Якщо людина має борг з аліментів, її рахунки можуть використати для примусового стягнення заборгованості, і автоматизований обмін даними з банками спрощує пошук таких рахунків. Якщо ж людина аліменти отримує, діє інший порядок: закон визначає кошти, на які стягнення не звертається, тож захищені виплати не прирівнюються до звичайних грошей боржника.

Практичний висновок. Тим, хто має борги, варто заздалегідь перевірити, чи відкриті щодо них виконавчі провадження. Одержувачам аліментів та інших захищених виплат — зберігати документи й банківські виписки, які підтверджують походження коштів: це знадобиться, якщо на рахунок накладуть арешт і доведеться доводити захищене призначення грошей.