22.09.2026 LC Media Фінанси, банки, курси валют

Застави на 320 млн грн заблоковані: банки не проводять платежі на рахунок ВАКС

·635 слівредакція
Застави на 320 млн грн заблоковані: банки не проводять платежі на рахунок ВАКС

Народний депутат Вадим Столар не вніс 300 млн грн застави, а Ірина Мудра залишається під вартою, бо банки відмовляються проводити платежі. Причина — рекомендація регулятора, кажуть джерела.

Вищий антикорупційний суд 11 вересня призначив народному депутату Вадиму Столару запобіжний захід у вигляді 300 млн грн застави без тримання під вартою. Фігурант справ НАБУ і САП «Феміда» та «Форест Гамп» у визначений законом п'ятиденний строк гроші не вніс, проте клопотання про зміну запобіжного заходу на арешт від обвинувачення не надійшло.

За інформацією джерел у правоохоронних органах, Столар повідомив стороні обвинувачення, що кошти в нього є і він готовий внести всю суму. Платежі не проходять: підрозділи фінансового моніторингу банків визначають гроші, призначені для зарахування на рахунок ВАКС, як ризикові. Подекуди банки не лише відмовляють у проведенні операції, а й розривають із ним договори банківського обслуговування. Як альтернативу Столар пропонував накласти арешт на 300 млн грн на його власних рахунках.

За словами співрозмовників, у приватних розмовах представники банків пояснюють відмови тим, що Національний банк не рекомендував проводити платежі, пов'язані з внесенням застав у цих справах. Саме цим джерела пояснюють і пасивність обвинувачення: якщо САП подасть клопотання про взяття під варту, Столар зможе надати суду документи про звернення до банків та їхні відмови.

«Якщо САП піде до суду, Столар надасть документи про те, що звертався до банків, а вони відмовлялися проводити платіж або розривали договори банківського обслуговування. За таких обставин суд не візьме його під варту», — пояснив співрозмовник у правоохоронних органах.

Схожа ситуація склалася із заставою для колишньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. 25 серпня ВАКС узяв її під варту на 60 діб із можливістю внести 20 млн грн застави, а 2 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила рішення без змін. Мудра встигла сплатити 5 млн грн власних коштів, після чого її рахунки заарештували. Решту суми намагався внести її чоловік, але банки платежі не приймали. Адвокати перевіряли можливість провести операції навіть частинами по тисячі гривень — безрезультатно.

Відмови, як і у випадку зі Столаром, надходили від підрозділів фінансового моніторингу, які посилалися на рекомендацію центрального регулятора не проводити такі платежі на рахунок ВАКС. У підсумку Мудра досі перебуває під вартою, хоча суд передбачив можливість звільнення після внесення застави: визначена судом альтернатива фактично не працює через неможливість здійснити банківський платіж.

Співрозмовники наголошують, що проблема не в самому фінансовому моніторингу — створена в Україні система дозволяє перевіряти походження коштів. Випадки, коли гроші сумнівного походження проходили контроль, за їхніми словами, були наслідком не відсутності механізмів, а ручного втручання в їхню роботу. Тепер виникла протилежна крайність: замість перевірки походження конкретних сум блокується сама можливість внести заставу.

Закон дозволяє банкам відмовляти у проведенні підозрілих операцій та зупиняти їх за визначеною процедурою, але окремої заборони на платіж лише тому, що гроші призначені для застави, встановленої судом, немає.

«Кошти треба перевіряти. Якщо вони законні й їхнє походження підтверджене — платіж має бути проведений. Не можна замість перевірки просто блокувати саму можливість внести заставу», — пояснив співрозмовник.

Практичний висновок: застава як альтернатива арешту втрачає сенс, якщо платіж на рахунок суду неможливо провести. Для підозрюваних це означає реальний ризик залишитися під вартою навіть за наявності коштів, а для ринку — сигнал, що банківські операції, пов'язані із судовими заставами, можуть блокуватися поза стандартними процедурами фінансового моніторингу. Варто заздалегідь з'ясовувати в банку можливість такого платежу та зберігати письмові підтвердження відмов — саме вони, за оцінкою джерел, стають ключовим аргументом у суді.

Читайте також