Дерегуляція vs податки: бізнес і влада розійшлися в поглядах на порятунок економіки
Після масованого удару РФ по логістиці 5 серпня співзасновник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк закликав уряд до дерегуляції, а депутат Данило Гетманцев виступив проти. Прем'єр зустрівся з бізнесом, але про зниження податків не йшлося.
Співзасновник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк 6 серпня заявив, що Україна входить у нову фазу війни — взаємного знищення економік. За його словами, масштаб руйнувань у тилу, коли великі роботодавці опинилися за крок від банкрутства, не спостерігався з початку вторгнення. Бізнесмен наголосив: у протистоянні виграє той, хто швидше адаптується.
Заява з'явилася після удару 5 серпня по логістичній та торговельній інфраструктурі Києва та Броварів. Поперешнюк нагадав, що у 2022 році уряд уже застосовував дієву модель: знизив податки, скасував мита та ліцензії, зупинив перевірки та прибрав регуляторні бар'єри. Це дозволило економіці «дихати» і врятувало її від колапсу.
Для виживання економіки під час війни, на думку бізнесмена, потрібен комплекс заходів: спрощення міжнародної логістики, дозволи на будівництво та приєднання до мереж, податкові канікули для тих, чиє майно знищив ворог, а також вільні економічні зони на прифронтових територіях. Він підкреслив, що уряд не може закрити небо від ракет, але спроможний розв'язати руки бізнесу — і це єдиний шлях втримати економіку.
Народний депутат Данило Гетманцев не погодився з такою позицією. Він запропонував уявити дві ситуації: у першій держава зменшує постраждалому бізнесу податкові платежі, щоб той зміг відновитися; у другій — держава каже, що не має можливості компенсувати збитки, і єдине джерело відшкодування — майбутні репарації. За його словами, питання в тому, в якій ситуації економіка матиме більше інвестицій і швидше відновлюватиметься.
Після нічної атаки прем'єр-міністр Сергій Корецький провів термінову нараду з представниками бізнесу, ритейлу та логістичних компаній. Приводом стали системні удари по підприємствах, що забезпечують товарами мільйони українців. Зустріч завершилася без конкретних рішень: єдина обіцянка — доручення АРМА та Фонду держмайна знайти порожні складські приміщення для постраждалих. Питання зниження податкового тиску не порушувалося.
Для читачів це означає: поки влада й бізнес дискутують про методи порятунку, втрати від удару вже мають конкретні наслідки для цін і доступності товарів. Розуміння, чи піде уряд на дерегуляцію, визначить, наскільки швидко відновиться логістика й чи не перекладуть додаткові витрати на споживача. Найближчі тижні покажуть, чи почує влада аргументи бізнесу.
Читайте також
Ще в розділі «Податки»
- Скільки ФОП втрачають на комісіях за сплату податків
- Штрафи за несплату податків: скільки доведеться заплатити
- Вінниччина: 156 млн грн збитків повернуто до бюджету за півріччя
- До 30 вересня: Німеччина отримає дані про рахунки українців за стандартом CRS
- Через ремонти лікарень і шкіл бюджет недоотримав 13 млн грн податків






