НБУ посилює фінмоніторинг: які операції бізнесу потраплять під увагу банків
Національний банк у липні розіслав фінустановам роз'яснення щодо ознак фіктивних операцій. Для бізнесу це означає вибіркову перевірку ризикових схем, а не тотальний контроль.
У липні регулятор надіслав українським банкам лист-роз'яснення з переліком маркерів, які можуть вказувати на ухилення від податків, незаконне формування податкового кредиту чи приховане обготівковування коштів. Деталі проаналізували експерти Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс».
Підвищена увага банків може бути спрямована на компанії з багатомільйонними оборотами при мінімальній кількості працівників та активів, відсутністю складських чи виробничих приміщень, а також на платежі, що не відповідають заявленому виду діяльності. До ризикових сигналів віднесли співпрацю з великою кількістю новостворених контрагентів та брак документів, що підтверджують фактичне транспортування або зберігання товарів.
Водночас це не означає запровадження масових обмежень для всіх клієнтів. Йдеться про адресну роботу з конкретними комбінаціями ризикових ознак, а не про автоматичне посилення контролю за всіма операціями бізнесу.
Керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу» зазначає: «Вирішальним залишається не окремий платіж або формальний показник, а відповідність операцій реальному змісту та масштабам господарської діяльності клієнта… Загальна логіка липневих змін досить чітка: контроль має посилюватися там, де існують обґрунтовані ризики використання банківської системи у протиправних схемах».
Для підприємців практичний висновок простий: якщо операції відповідають реальній діяльності компанії та підтверджені документально, додаткові запитання малоймовірні. Натомість схеми з «сірим» імпортом, фіктивним ПДВ чи обготівковуванням тепер матимуть менше шансів залишитися непоміченими.
Нагадаємо, раніше Нацбанк також спростив процедури ідентифікації та верифікації для клієнтів, які потребують додаткової допомоги через фізичні чи інші об'єктивні обставини. Крім того, інші кроки регулятора були спрямовані на забезпечення стабільної роботи фінустанов в умовах війни та наближення банківського регулювання до законодавства ЄС.
Читайте також
Ще в розділі «Банки»
- НБУ підвищив облікову ставку до 15,5%: що це означає для заощаджень
- ВАКС призначив ексголові наглядової ради Сенс Банку заставу 7 млн грн
- Пільгова іпотека: 9 тисяч у черзі, відбір випадковий, а платіж за квартиру в Києві — 13 тисяч
- Суд у Бельгії підрізав механізм заморозки російських активів: що це означає
- Шахраї видурюють дані карток у закарпатців: як не втратити гроші







