Шахраї на Буковині видурили понад 200 тис. грн, видаючи себе за банкірів і роботодавців

Загальна сума збитків перевищує 200 тис. грн. Схеми різнилися, але мали спільну рису: зловмисники тиснули на довіру до звичних ролей — співробітника банку, знайомої людини чи керівництва на роботі.

Один із найпоширеніших сценаріїв — дзвінок від імені банкіра. Людині повідомляють про нібито загрозу рахунку або підозрілу операцію, а далі переконують виконати певні дії з грошима. У результаті кошти зникають із рахунків.

Інший варіант — звернення від імені знайомих. Тут розрахунок на те, що людина не перепитуватиме й не перевірятиме особу співрозмовника, особливо коли прохання звучить терміново.

Третій різновид — повідомлення від імені роботодавця. Працівника можуть переконувати, що від нього вимагається швидка дія, пов'язана з грошима чи даними, і що зволікання нібито матиме наслідки.

Суми втрат у кожному окремому випадку різняться, проте разом вони склали понад 200 тис. грн. Це гроші, які постраждалі переказували або втрачали з власних рахунків.

Практичний висновок простий. Якщо вам телефонують чи пишуть із проханням терміново переказати кошти, назвати код із SMS, дані картки чи пароль — зупиніться й перевірте співрозмовника. Передзвоніть людині або в установу за офіційним номером, а не за тим, з якого надійшло звернення. Банки не просять клієнтів називати паролі та коди підтвердження, а керівництво не вирішує фінансові питання одним дзвінком у неробочий час. Якщо гроші вже пішли — що швидше ви звернетеся до банку та поліції, то вищі шанси їх повернути або принаймні зафіксувати слід.