Блокада портів: Україна втрачає $1 млрд на місяць, гривня під тиском

5 серпня 2026, 12:00 ·1904 слівредакція

Зупинка перевалки в одеських портах коштує Україні понад $50 млн експортної виручки щодня. За рік це обертається втратою близько $1 млрд на місяць та додатковою девальвацією гривні на 2–3 грн.

У 2025 році через порти Великої Одеси пройшло 82,2 млн т вантажів — на 15,5% менше, ніж роком раніше. Експорт зерна скоротився з 60 млн т до 40 млн т, що у грошовому вимірі означає втрату понад $8 млрд. Тепер, після серії ударів по суднах, перевалка майже повністю зупинилася.

За даними аналітиків, блокування портів позбавляє Україну до 50% логістичних можливостей для експорту та до 30% для імпорту. Найбільше постраждають постачання залізної руди (18,7 млн т на рік, $2 млрд) та чорних металів (5 млн т, $2,5 млрд), адже альтернативні залізничні маршрути для цих вантажів дуже обмежені.

Водночас дефіцит торговельного балансу за перше півріччя 2026 року зріс на 44% — до $31,5 млрд. Імпорт підскочив на 25,7% ($51,3 млрд), тоді як експорт збільшився лише на 4,6% ($19,8 млрд). Якщо тенденція збережеться, за підсумками року дефіцит може перевищити $60 млрд, або 30% ВВП.

Уряд поки що пропонує пролонгацію пільгових кредитів для аграріїв за програмою 5-7-9% та зниження мінімальних закупівельних цін на зерно. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький визнає, що виклики співмірні з початком повномасштабного вторгнення, але розраховує на швидшу адаптацію завдяки накопиченому досвіду.

Експерти критикують відсутність системних рішень: ще у 2022 році можна було розвивати євроколійні залізничні гілки від Ковеля та Львова до Балтійської залізниці, що дало б доступ до портів Гданська, Клайпеди та Риги. Натомість зараз навантаження лягає на Дунайський коридор і сухі порти, потенціал яких обмежений через різницю в ширині колій.

Найбільше подорожчає імпорт з Китаю — до 70% поставок йшло через Одесу. Товари доведеться везти через балтійські порти, додаючи до ціни перевалку в Польщі. Паливо з Румунії, яке складає 25% українського імпорту, також опиниться під загрозою через блокування до 80% поставок.

Нацбанк уже підвищив облікову ставку до 15,5%, очікуючи структурну трансформацію економіки. Голова НБУ Андрій Пишний прогнозує зростання потреби в імпорті компонентів для виробництва зброї, що посилить тиск на валютний ринок. Практичний висновок для бізнесу: варто закладати в бюджети додаткові 20–30% на логістику імпорту та готуватися до поступового згортання сировинного експорту.