Столар не може внести 300 млн грн застави: банки блокують операції

Фігурант розслідування «Форрест Гамп» Вадим Столар підтвердив, що не може внести 300 млн грн застави, яку Вищий антикорупційний суд визначив як альтернативу запобіжному заходу. Причина — банки відмовляють у переказі коштів. Столар назвав дії фінустанови безпідставними та «незаконними» і пригрозив зверненням до Національного банку.

Народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк вказала, що труднощі виникли ще до етапу перерахунку грошей. «Народний депутат від ОПЗЖ не може обміняти іноземну валюту на українську гривню. Банки, швидше за все, просто заблокували будь-які операції, повʼязані з ним, до зʼясування обставин походження коштів, які, ймовірно, зайшли з-за кордону», — пояснила вона. За її словами, до цього могло призвести незнання консультантів Столара базових принципів фінансового моніторингу.

Тим часом Спеціалізована антикорупційна прокуратура вже з понеділка може клопотати про зміну запобіжного заходу для цього фігуранта.

Нагадаємо, у серпні НАБУ та САП оголосили низку підозр у межах антикорупційного розслідування «Форрест Гамп». Слідство встановило, що члени злочинної організації, серед яких ексдепутат та забудовник Микитась, депутат від колишньої ОПЗЖ Столар та ексзаступниця голови ОП Ірина Мудра, забезпечили легалізацію 150 млн грн, одержаних злочинним шляхом. Ці кошти згодом використали для сплати застави за одного з фігурантів справи «Мідас». Попередньо йдеться про ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. До оборудки також були залучені підконтрольні компанії та менеджмент державного «Сенс Банку».

Окрім того, слідство вважає, що підозрювані у «Форрест Гампі» незаконно захоплювали дорогі об'єкти нерухомості в Києві шляхом підробки документів, зокрема судових рішень та права власності. Вартість активів підприємств, якими вони заволоділи восени 2025 року, становить понад 248 млн грн.

Для читача ця історія має цілком прикладний вимір. По-перше, 300 млн грн застави — це орієнтир, який суд вважає достатнім для запобіжного заходу у справах такого масштабу. По-друге, механізм блокування операцій через фінмоніторинг працює навіть тоді, коли йдеться про публічних осіб: банк може зупинити рух коштів до з'ясування джерела їхнього походження. Якщо операція не проходить, застава не вноситься, а отже, альтернативний запобіжний захід не діє — і питання про його зміну вирішуватиме суд. Відтак наступні кілька днів покажуть, чи вдасться фігуранту розблокувати кошти, чи запобіжний захід переглянуть.