Податкові реформи: скільки грошей може отримати бюджет від детінізації

Україна підходить до нового перегляду програми МВФ із накопиченим списком невиконаних зобов'язань, які напряму впливають на доступ до зовнішнього фінансування. Затримка рішень щодо оподаткування цифрових платформ, пільг на міжнародні посилки та цифровізації податкової може коштувати країні не лише грошей Фонду, а й довіри інших кредиторів.

Чотирирічна програма розширеного фінансування передбачає близько $8,1 млрд. Після першого перегляду Україна мала отримати приблизно $690 млн, що збільшило б загальні виплати до $2,2 млрд. Програма МВФ є сигналом для ЄС, Світового банку та урядів інших країн, тому зрив домовленостей ускладнить доступ до ширшого пакета підтримки.

Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначає, що Фонд більше не готовий переносити строки реформ. Накопичення невиконаних зобов'язань підвищує ризик затримки виплат, від яких залежать оборонні та соціальні видатки.

Одним із ключових законопроєктів є №15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ, ухвалений Верховною Радою 9 червня 2026 року, але досі не підписаний президентом. Документ передбачає передачу платформами інформації про доходи користувачів податковим органам. Гетманцев заперечує, що закон запроваджує податок на випадкові продажі особистих речей: продажі в межах €2000 звільняються від оподаткування. Електронні дошки оголошень, які не беруть участі в розрахунках, також не підпадають під регулювання.

Затримку підписання пов'язують із поправкою про фінансовий моніторинг політично значущих осіб (PEP). Поправка передбачає, що статус PEP не може бути автоматичною підставою для відмови в банківському обслуговуванні. Європейські партнери мають застереження, але Гетманцев очікує компромісу, оскільки непідписання закону створює ризик невиконання домовленостей із Єврокомісією.

Окреме складне рішення — скасування пільги з ПДВ для міжнародних посилок вартістю до €150. Наразі близько 75% такого імпорту припадає на китайські товари, що створює податкову перевагу для іноземних виробників. Пільга також стимулює перенесення складів за кордон і штучне дроблення комерційних партій. Запропонована модель передбачає оподаткування з нульової вартості з обов'язком нарахування ПДВ на маркетплейси.

Детінізація економіки, за оцінкою Гетманцева, може додати бюджету понад 1 трлн грн. Приклад — гральний бізнес: надходження зросли з 200 млн грн у 2021 році до 17 млрд грн у 2024-му після часткового відбілення ринку. Водночас до половини ринку може залишатися в тіні через відсутність системи онлайн-моніторингу.

На тютюновому ринку частку нелегалу вдалося знизити з 25% до 12,5% у 2024 році, але вона знову наблизилася до 20%. Електронний аудит подають лише близько восьми підприємств, а систему електронного акцизу бізнес не отримав для тестування.

Практичний висновок: ймовірне скасування пільги на посилки до €150 збільшить вартість іноземних онлайн-покупок. Водночас для бізнесу ключовим ризиком є посилення контролю за доходами через цифрові платформи. Для громадян із систематичними заробітками через онлайн-сервіси варто готуватися до прозорішого обліку доходів уже найближчим часом.