Бюджет-2026: оборона з'їдає дві третини видатків, а без траншу МВФ доведеться друкувати гривню

Міністерство фінансів зупинило фінансування майже всіх капітальних видатків: гроші залишили тільки на оборону та соціальні виплати. На кінець року перенесли 39 млрд грн, які мали піти на укриття в лікарнях і школах та на захисні споруди для енергетики. Про це міністр фінансів Сергій Марченко розповів депутатам у кулуарах парламенту — значно жорсткіше, ніж звучало в сесійній залі.

Цифри бюджету наступного року такі: видатки — понад 7 трлн грн, власні доходи — близько 3,7 трлн грн. Різницю в 4,3 трлн грн доведеться закривати зовнішньою допомогою. Найбільша стаття — національна безпека й оборона, майже 5 трлн грн, тобто понад дві третини всіх витрат. Далі з великим відривом ідуть соцзахист (понад півтрильйона гривень на пенсії та допомоги) і обслуговування держборгу (трохи менше за півтрильйона).

Проблема в тому, що надходження скорочуються: цього року Мінфін очікує недоотримати 70 млрд грн податків. Через російські обстріли та подорожчання пального інфляція на кінець року може вийти далеко за межі прогнозу. Залежність бюджету від іноземних вливань — близько 54%, але партнери поки підтвердили лише менше половини потреби, близько 20 млрд доларів.

«На наступний рік у нас непокрита потреба фінансова — 32,6 млрд доларів. … Ми ведемо з нашими партнерами перемовини щодо залучення міжнародної фінансової допомоги для того, щоби покрити дефіцит бюджету. Найперспективніше джерело — це робота із замороженими російськими активами», — каже Сергій Марченко.

Гроші ЄС, МВФ і Світового банку тепер прив'язані до реформ, які Україна зобов'язалася ухвалити. 1 вересня парламент провалив голосування за кілька таких законопроєктів, зокрема про ПДВ і митні платежі для закордонних посилок. «Ціна питання сьогодні — неотримання 4 млрд євро у вересні. Ми мали їх отримати, але ми їх уже не отримаємо. Ми терміново перевнесли ці законопроєкти, щоби отримати шанс отримати ці кошти в жовтні. Варіантів зволікати далі не має», — наголосив міністр.

Суперечка про оподаткування посилок триває роками. Нардеп Руслан Желєзняк вважає, що влада обрала не той об'єкт для податків: «Коли з усіх можливих варіантів залучення коштів до бюджету влада вибирає оподаткувати шкарпетки і нижню білизну, то це вирок цій владі!» Натомість голова податкового комітету Данило Гетьманцев наполягає: «Це схема, яка захищає себе! Це — контрабандисти, які профінансували опір зазначеному рішенню. І вони мають представників в цьому залі, які збивають законопроєкт». Зрештою законопроєкти ухвалили лише за основу — 4 млрд євро макрофіну розблокують після остаточного затвердження.

Ризики закладені і в дохідній частині. Понад 130 млрд грн запланованих надходжень з'являться, лише якщо Рада ухвалить відповідні закони. Серед можливих новацій — підвищення ПДВ на 1 в.п. та акцизів на 4 в.п., збереження 50-відсоткового податку на прибуток банків і оподаткування цифрових платформ. За оцінками депутатів, ці кроки разом дадуть 52,5 млрд грн. Податок на посилки запрацює лише з 1 липня наступного року, але 12 млрд грн із нього в бюджеті вже врахували.

Що це означає для гаманця. Перший ризик — курс: без зовнішнього фінансування уряд відкрито допускає емісію під пенсії, зарплати військовим і бюджетникам, а це тисне на гривню та ціни. Другий — податки: частину доходів бюджету розраховано під закони, яких ще немає, тож імовірність підвищення ПДВ та акцизів зростає. Перше читання бюджету заплановане на кінець жовтня — саме тоді стане зрозуміло, які ставки й тарифи зачеплять споживачів напряму.