Підвищення ставки НБУ: що це означає для ваших грошей і чому ринок не вгадав

Рішення НБУ підвищити облікову ставку з 15% до 15,5% стало несподіванкою для ринку. Однак це не означає, що воно необґрунтоване: регулятор і аналітики по-різному оцінили вагу проінфляційних ризиків та момент реакції на них.

Базова інфляція у червні пришвидшилась до 8,1%, перевищивши прогноз НБУ, тоді як загальна сповільнилась до 7,2% лише завдяки тимчасовому зростанню пропозиції продуктів. До кінця 2026 року НБУ очікує загальну інфляцію на рівні 10%, базову – 9,2%. Оскільки ставка впливає на економіку із затримкою, орієнтуватися лише на «вчорашні» цифри не можна.

Критики кажуть: подорожчання спричинене витратами бізнесу на енергію, логістику та зарплати, тож ставка тут безсила. Насправді НБУ не намагається зупинити первинний шок пропозиції, а хоче не допустити вторинних ефектів: розкручування спіралі «зарплати – ціни», перетік заощаджень у валюту та посилення перенесення курсу на ціни. До того ж паралельно діють і чинники попиту – бюджетні стимули та стійке споживання.

Чи можна було просто продавати більше валюти з резервів? НБУ пояснює: підтримка привабливості гривневих депозитів і стійкості валютного ринку – не самоціль, а шлях до контролю над інфляцією. Комбінація низьких ставок і витрачання резервів мала б надто високу кінцеву ціну для економіки.

Резерви до кінця року можуть зрости майже до 70 млрд дол., але це не привід розслаблятися. Зміна прогнозу частково відображає перехід частини підтримки партнерів у гранти та фінансування виробництва озброєнь в Україні. Водночас локалізація оборонного виробництва збільшить імпорт компонентів і структурний попит на валюту, тож інтервенції НБУ лише зростуть.

Чи є ціна в підвищення ставки? Так – це більші процентні витрати НБУ та потенційно менший прибуток, що перераховується до бюджету. Але ціна бездіяльності може бути значно вищою: вища інфляція, більший продаж валюти, погіршення очікувань і потреба різко піднімати ставку вже в антикризовому режимі. Втрата контролю над інфляцією підірвала б і кредитування, і ринок гривневих ОВДП, які зараз активно розвиваються навіть під час війни.

Чому ж ринок не очікував такого кроку? Аналітики надто прив'язалися до динаміки загальної інфляції та стали інерційними після кількох місяців стабільної ставки. Вони недооцінили поєднання фіскального імпульсу, зростання виробничих витрат і вторинних ефектів від подорожчання пального та послаблення гривні. НБУ ж вирішив діяти проактивно.

Практичний висновок для громадян: підвищення ставки підтримує привабливість гривневих депозитів, тож заощадження у національній валюті залишаються вигіднішими порівняно зі скупівлею валюти. Кредити, імовірно, не подешевшають найближчим часом, але це свідома плата за стримування інфляції та збереження купівельної спроможності.

Повний макроекономічний прогноз НБУ оприлюднить 6 серпня, а підсумки дискусії Комітету з монетарної політики – 10 серпня. Ці матеріали дадуть змогу точніше оцінити майбутню траєкторію ставки.